Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки ЛОДА

Більченський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Миколаївської  міської ради Стрийського району

Львівської області

ЗВІТ

про результати дослідження

якості освітнього середовища

Більченського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

як виховного простору

03 квітня 2025 року

Укладачі:

Карпин Оксана Іванівна - заступник директора з виховної роботи

Кащак Наталія Григорівна - практичний психолог

Бецко Любов Федорівна -  педагог-організатор

Суховерська Оксана Теодорівна - вчитель української мови та літератури

с. Більче

 2025

Замовник:   Львівський   обласний  інститут   післядипломної  педагогічної освіти

У звіті подано узагальнені результати дослідження якості освітнього середовища, як виховного простору навчального закладу з використанням електронного анкетування та елементами online-анкетування опитування. Дослідження було проведено 03 квітня 2025 року в селі Більче Стрийського району Львівської області.

Виконавцями дослідження були учні 4-ого, 8-ого, 10-ого класів, педагогічні працівники, батьки (опікуни) учнів.

ЗМІСТ

ЗМІСТ.. 3

ВСТУП.. 4

РОЗДІЛ І 9

Стислий опис методики дослідження. 9

Виконавці дослідження ставили перед собою наступні ключові (дослідницькі) запитання: 10

Критерії оцінювання освітнього середовища як виховного простору: 11

РОЗДІЛ ІІ 14

Ключове запитання 1: У якій мірі виховний простір закладу є безпечним і унеможливлює заподіяння фізичної майнової та моральної шкоди учасникам освітнього процесу. 14

Ключове запитання 2: Наскільки в школі захищена людська гідність та який рейтинг рівня довіри?. 19

Ключове питання 3: На скільки у шкільному закладі захищений демократичний виховний простір, гарантоване право учасників навчально-виховного процесу в житті освітньої спільноти?. 25

Ключове питання 4: Наскільки забезпеченні можливості учнів формували ідентичність політичного українця, патріота й набутий досвід громадянської поведінки?. 31

Ключове питання 5: Наскільки у шкільному освітньому середовищі використовуються форми і методи, що є розвивальними і мотивуючими до навчання?. 36

Ключове питання 6: Якою мірою учасники навчально-виховного процесу залучені до громадської діяльності, є відкриті до партнерства і позитивно налаштовані до інклюзивної форми навчання. 43

ВИСНОВКИ.. 46

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДИРЕКЦІЇ 50

ДОДАТКИ.. 52

ВСТУП

Метою освіти є всебічний розвиток людини, як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь інших людей і суспільства в цілому.

Основним завданням української школи є формування ціннісного ставлення і судження, які слугують базою для щасливого життя та успішної взаємодії сьогоднішнього здобувача освіти з суспільством. Цінності разом з нормами та знаннями складають світ культури і є орієнтирами у процесі вибору людиною конкретного рішення, позиції, способу поведінки, мети власного існування особистості. Для цього саме у школі особа має здобути значущі для неї знання, уявлення про себе, навколишнього середовища, суспільства, свою державу, її історію та культуру; розвинути власні судження, підкреслені емоціями про сучасне суспільне життя; осягнути досвід діяльності у рідно- культурному середовищі, навчитися використовувати надбання свого народу, нації та інших спільнот для майбутньої самореалізації у суспільстві, тобто набути життєво-необхідні для себе морально-етичні, соціально-політичні, економічні орієнтири.

Саме у школі формується характер молодої людини. Завдання освітнього закладу – створити якнайкращі умови для формування і розвитку сильного характеру та потрібних успішній людині умінь, ставлень та переконань. Для цього необхідно вибудувати у шкільній громаді партнерські стосунки між учнями, учителями, батьками та представниками місцевої громадськості, що виявляються на рівнях «учні - учні», «учні - педагоги», «учні - батьки», «батьки

- педагоги», «школа - громадськість».

Виховний процес є невід’ємною складовою всього освітнього процесу і не зводиться лише до окремих «занять із моралі». У формуванні виховного середовища бере участь увесь колектив школи. В освітньому закладі з метою виховання сильних рис характеру та чеснот створена атмосфера довіри, доброзичливості, взаємодопомоги, взаємної підтримки у подоланні труднощів повсякденного життя. Ключовим елементом у освітньому процесі є приклад учителя, директора, заступника, соціального педагога, практичного психолога, педагога-організатора, який покликаний зацікавити дитину, змотивувати до ефективної праці, виявити ризики та загрози, допомогти подолати їх, набути певний досвід для успішного майбутнього здобувача освіти.

Відповідно до регіонального стандарту («Стратегія розвитку освіти Львівщини в 2021-2027 роках») виховний простір школи має бути:

• Безпечним: гарантуються комфортне перебування у приміщеннях школи (чисто, тепло, гарно), психологічний комфорт (радість, прийняття іншими, відчуття позитивної перспективи, відсутність булінгу, невтручання в особисте життя тощо), педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем.

• Сповненим довіри: панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність (відсутні прояви дискримінації, знущань, зневажливого ставлення до іновірців, іноземців (з позиції більшості), незаможних осіб з інвалідністю тощо), справедливість (зокрема в оцінювання), толерантність (чи вислухають, дозволять дискутувати, не засміють, не зневажать через помилку), існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.

• Демократичним: гарантоване право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання (чи дають слово, чи не зацитькують, чи не карають за критичні вислови), є можливості висловити власну думку щодо справ, які впливають на особисте та шкільне життя (збори, громадське обговорення документів, сайт, блог, шкільна газета, радіо, телебачення); дієво працюють органи громадського врядування (педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються повноправними носіями прав і обов’язків, що відповідають їхньому віку, батьки – рівноправними учасниками освітнього процесу, педагоги рахуються з думкою учнів і батьків, представники учнів і батьків беруть активну участь (виступають, пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директорові (якщо порядок денний зачіпає їх інтереси), щорічних зборах колективу школи тощо.

• Патріотичним - (орієнтованим на формування ідентичності політичного українця): спілкування у закладі виключно українською мовою (окрім уроків та заходів, де передбачене іншомовне спілкування), поважне ставлення до державних символів України (поведінка під час виконання гімну, процедури з прапором, використання герба), вшанування героїв (історичних, талановитих, успішних, моральних авторитетів) України, рідного краю, школи (місця пам’яті, заходи), турботливе ставлення до культури і природи (акти вандалізму (відсутність/заходи протидії), знущання над тваринами (відсутність/заходи протидії), культуро- і природоохоронна діяльність), забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, оглянути пам’ятки культури та природи (дослідження, експедиції, екскурсії, подорожі тощо), виявити повагу до Бога і до Людини (можливості відзначити релігійні та державні свята, розважитись), набути досвіду громадянської поведінки (волонтерство).

• Культуротворчим (розвивальним,  мотивуючим до навчання):

використовуються активні та інтерактивні методи навчання (як часто і наскільки вдало практикують роботу в парі, групі, командою; організовують дискусії, дебати, пишуть творчі роботи); працюють бібліотека (як часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії (чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або розвиткові інтереси); проводять змагання, турніри, олімпіади, конференції тощо (чи проводяться, чи беруть участь, чи задоволені організацією); забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу (чи задовольняє школа пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків, секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів, олімпіад тощо; чи зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій, подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).

• Відкритим (інклюзивним): є умови для навчання дітей з інвалідністю, пересування шкільним приміщеннями дорослих з інвалідністю (пандуси, туалети, коридори, парти; яке ставлення до учнів з інвалідністю (інших учнів, вчителів, батьків); зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість (як часто батьки, лідери громади, громадські активісти відвідують школу; наскільки активні як учасники виховних справ; які форми роботи з батьками практикують учителі; як педколектив, дирекція реагує на ініціативи батьків, громадських активістів); є школи/ громади – партнери (у яких формах партнерство, як комунікують учні, чи комунікують батьки).

Метою дослідження є зробити аналіз якості освітнього середовища як виховного простору закладу.

Завдання дослідження якості освітнього середовища як виховного простору у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини:

• оцінити відповідність освітнього середовища ЗЗСО характеристикам виховного простору, визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини в 2021 – 2027 роках, а саме: безпечний, сповнений довіри, демократичний, патріотичний, культуротворчий (розвивальний, такий, що мотивує пізнавальну діяльність), відкритий (інклюзивний);
• окреслення кола потреб закладів, де проводиться е-анкетування, та визначення напрямів їх співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;
• стимулювання росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;
• отримання об’єктивної інформації про адекватність результатів виховання ресурсам, що вкладаються в організацію виховної роботи;
• визначення перспективних і актуальних напрямів регіональної освітньої політики у сфері виховання.

Подані у цьому звіті результати дослідження призначені:

5. Департаменту освіти і науки Львівської області;
5. Львівському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти;
5. відділу освіти виконавчого комітету Миколаївської міської ради;
5. шкільним спільнотам, які завдяки проведеному дослідженню визначать актуальні проблеми у взаємостосунках різних груп учасників освітнього процесу та внесуть пропозиції до чинної шкільної програми виховання.

РОЗДІЛ І

Стислий опис методики дослідження

Дослідження якості освітнього середовища, як виховного простору у Більченському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів  проводилось 03 квітня 2025 року на виконання наказу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» від 07.02.2025 року №02-01/01/42.

В анкетуванні брали участь педагоги, учні 4-ого, 8-ого та 10-ого класів, а також батьки (опікуни) учнів школи. Дослідженням було охоплено 29 учителів (26 жінок та 3 чоловіки), 19  учнів 4-ого класу (9 хлопців та 10 дівчат), 20 учнів 8-ого класу (8 хлопців та 12 дівчат) та 8 учнів 10-ого класу (3 хлопці та 5 дівчат), 35 батьків (опікунів) учнів (2 чоловіки та 33 жінки).

Серед респондентів переважають учні, які добре навчаються - 19 учнів 100% (4-ого класу), 18 учнів 90% (8-ого класу), 4 учні 50% (10-ого класу).

Щодо педагогів, то із 29 респондентів, які взяли участь у дослідженні є 7 (24,14%) є учителями природничо-математичного циклу, 10 (34,48%) учителями гуманітарних дисциплін (мови, літератури, історії, мистецтв) та фізичної культури, 7 (24,14%) педагогічних працівників, які безпосередньо відповідають за виховання в масштабі закладу ( педагог-організатор, асистент учителя, шкільний психолог, заступник директора з виховної роботи).

Більшість учасників – це учителі зі стажем понад 20 років – 24 (82,76%).

4 (13,79%) – працівники із педагогічним стажем від 11 до 20 років, 1 (3,45%) – працівники із педагогічним стажем до 10 років.

Щодо категорії, то 16 (55,17%) – це вчителі вищої категорії, 13 (44,83%) вчителі 2 або 1 категорії і 0 (0%) – спеціалісти.

Слід відзначити, що в анкетуванні взяла участь доволі значна частина батьків учнів – 35 осіб. Це переважно жінки – 33 (94,29%). Чоловіків – 2 (5,71%). Ця цифра опосередковано свідчить про дисбаланс у залученні батьків, зокрема – татів, у процес комунікації зі школою та їхньої участі у повсякденному житті школярів. Більшість опитаних із батьківської спільноти – віком від 36 до 45 років – 20 (57,14%), менше від 25 до 35 років – 8 (22,86%) і незначна кількість – це особи віком 46 і більше років – 7 (20%).

Виконавці дослідження ставили перед собою наступні ключові (дослідницькі) запитання:

1. У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та /або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?
3. Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?
4. У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерства, членства у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий)?
5. Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?

Критерії оцінювання освітнього середовища як виховного простору:

1. Відповідність організації освітнього середовища ЗЗСО вимогам безпеки (безпечний).
2. Актуальність визначених педагогами завдань освітньої програми та ефективність реалізації цих завдань (патріотичний, культуротворчий).
3. Корисність (потрібність) запланованих і проведених шкільних виховних справ (проєктів) для учнів (патріотичний, культуротворчий).
4. Відповідність управління ЗЗСО та стилю спілкування працівників школи з учнями і батьками демократичним принципам (сповнений довіри, демократичний).
5. Можливості участі учнів, батьків та громадськості, місцевих громадських об’єднань у плануванні і проведенні виховних справ (проєктів) (сповнені довіри, відкритий).

Для дослідження у школі був розроблений графік його проведення:

Учні 4 класу займалися у  комп’ютерному класі з 14.10 по 14.55 год.,  8 -  класу - з 15.00 по 15.45 год., 10 клас - з 13.15 по 14.00 год., педагогічні працівники на педраді – о 15.00 год. Керівником анкетування була призначена згідно наказу директора  ЗЗСО заступник директора з виховної роботи Карпин О.І. Виконавцями дослідження були призначені працівники закладу: шкільний психолог, учитель інформатики, що забезпечував технічні умови апробації та педагог-організатор учнівської молоді.

Анкетування учнів 4-ого, 8-ого, та 10-ого класів відбулося під керівництвом інструктора на визначеному школою уроці, у присутності шкільного психолога. Попередньо шкільна психологиня продемонструвала дітям відео розміщені на порталі «Оцінювання якості освітнього середовища ЗЗСО» та провела з ними бесіду про призначення та специфіку анкетування. Завданням психолога було унеможливити або мінімізувати стрес учнів – учасників опитування.

Учитель інформатики роз’яснила учням, для чого проводиться дослідження та як слід виконувати анкету. Було наголошено, що анкетування анонімне і обрані учнями відповіді не будуть до відома учителів та батьків.

Після вступного пояснення вчителька інформатики всім присутнім повідомила логін і пароль, що дозволив учням увійти в програму та розпочати анкетування, записала їх на дошці (покликання, логін і пароль, який навчальний заклад отримав ще перед початком анкетування).

Здобувачі освіти виконували анкету впродовж 45 хвилин. Вони обирали категорію учасника (4-ий клас, 8-ий клас, 10-ий клас), вводили відповідний логін і пароль, а тоді відзначали на власний розсуд відповіді на запитання. Анкета складалася з двох частин. Виконавши першу, учень/учениця натискав кнопку «відправити дані». Це дозволило йому/їй отримати доступ до другої частини анкети (натиснувши кнопку «частина 2») та дати відповіді на вказані запитання. Завершивши анкетування, учень/учениця обов’язково натиснув/натиснула кнопку «завершити анкетування» (тільки за цієї умови результати анкетування цього респондента були збережені в базі даних). Анкета прийнята, якщо на екрані монітора/смартфона з’явився напис: «Дякуємо за щирі правдиві відповіді!».

Анкетування педагогічних працівників відбулося на призначеній педраді та за участі директора школи. Учасниками опитування були дирекція, учителі-предметники, учителі початкових класів, а також інші педагогічні працівники школи; вихователі, шкільний бібліотекар, педагоги-організатори, практичний психолог.

Перед початком анкетування заступник директора пояснила учителям призначення та процедуру дослідження. Вона наголосила, що анкетування анонімне і обрані педагогами відповіді не будуть доведені до відома дирекції. Також звернула увагу педагогів на те, що доступ до результатів дослідження є

тільки у директора школи та керівників органів управління освітою територіальної громади і району, а результати дослідження будуть оприлюднені у формі звіту про самооцінювання якості освітнього середовища як виховного простору. Інші заклади загальної середньої освіти, які беруть участь у цьому дослідженні, не матимуть доступу до результатів анкетування нашого закладу. Оцінку стану освітнього середовища нашого закладу як виховного простору педколектив має провести сам.

Анкетування батьків (опікунів) учнів 4-ого, 8-ого та 10-ого класів відбулося у той самий день, що й анкетування учнів та педагогів. Батьки самі обирали час для виконання анкети. Про проведення опитування та його організацію класні керівники учнів 4-ого, 8-ого, та 10-ого класів повідомили батьків напередодні. Учителі, які інформували батьків (опікунів), повідомили, що анкетування анонімне і обрані респондентами відповіді не будуть доведені до відома вчителів і дирекції. Класні керівники надіслали батькам відповідну інструкцію і роз’яснили респондентам, як слід виконувати анкету. Покликання, логін і пароль для входу в програму батьки (опікуни) учнів отримали в день проведення анкетування у закладі, вранці. Доступ до анкет для них був відкритий до 24.00 години.

Для проведення оцінки стану освітнього середовища закладу директор створив робочу групу.

РОЗДІЛ ІІ

Ключове запитання 1: У якій мірі виховний простір закладу є безпечним і унеможливлює заподіяння фізичної майнової та моральної шкоди учасникам освітнього процесу

Теза: У загальноосвітньому навчальному закладі станом на сьогодні створені умови, що роблять безпечним виховний простір та комфортне середовище для життєдіяльності здобувачів освіти.

Безпечним простір визнали:  восьмикласники – 15%, четвертокласники – 68,42%, батьки – 34,29%, вчителі – 34,48%

Аргументи та факти: Безпечною для особистого фізичного, соціального і духовного розвитку рідну школу визнали більшість опитуваних учнів, учителів та батьків.

На питання анкети “Чи подобається тобі відвідувати школу?” більшість десятикласників пояснюють свою зацікавленість у спілкуванні з шкільними друзями – 5 (62,5%). Трохи менша частина з цікавістю бере участь у всьому, що відбувається в школі – 3 (37,50%) і більше респондентів відповіли, що їм цікаво вчитися - 4 (50%),  не цікаво те, що відбувається в школі – 1 (12,50%). Майже так само прозвучали відповіді восьмикласників: 17 (85%) подобається проводити час із друзями; 10 (50%) - цікаво все, що відбувається у школі і 5 (25%) - їм цікаво вчитися. Учні 4-ого класу висловили радість від відвідування школи  15 (78,95%) - подобається вчитися, 4 (21,05%) - бажають проводити час з друзями.

На питання “ чи смакує тобі гаряча їжа, спожита у шкільній їдальні?” 1 (12,5%) десятикласників відповіли, що завжди смачно готують, 6 (75%) - висловили думку, що деякі гарячі страви смачні, а деякі ні; 1 (12,5%) - не харчуються у школі, причин не вказали. А восьмикласники відповіли: 9 (45%) - завжди смакує, 5 (25%) - інколи, 3 (15%) - не харчується.

Відповіді четвертокласників були такими: 16 (84,21%) – завжди смачна, 1 (5,26%) – їжа переважно підігріта, доволі смачна, 2 (10,53%) – рідко коли смачна.

Респонденти-батьки висловили свою думку про те, що їхнім дітям завжди смакує у їдальні - 10 (28%); частіше смакує, аніж ні - 14 (40%); лише 8 (22,86%) - відповіли, що не смакує.

Щодо теплового режиму у школі, в 10-му класі схильні до таких оцінок: завжди тепло - 3 (37,50%); у деяких кабінетах було холодно – 5 (62,5%). 19 (95%) опитаних восьмикласників відповіли, що завжди тепло; 1 (5%) - у  деяких кабінетах холодно, 19 (100%) четвертокласників відповіло, що завжди тепло.

Батьки (опікуни), які взяли участь в анкетуванні висловилися щодо теплового режиму так: 31 (88,57%) - тепло; 4 (11,43%) - не завжди тепло. Ці ж респонденти при оцінюванні освітлення шкільних приміщень визначилися з думкою: 33 (94,29%) - світла достатньо для читання і письма, 1 (2,86%) - не завжди достатньо.

На питання щодо використання учнями шкільних комп’ютерів та ноутбуків батьки відповіли: 22 (62,86%) - є можливість завжди скористатися технічними засобами; 6 (17,14%) - не завжди і 7 (20%) - не мають такої можливості.

На рахунок чистоти у класних приміщеннях 32 (91,43%) батьків визнали, що в класах прибрано, 1 (2,86%) - прибрано не завжди, 2 (5,71%) - не прибрано. Учні 4-ого класу, а саме 15 (78,95%) вважають, що завжди чисто.

У шкільних туалетах неприємний запах інколи присутній. На запитання «Чи відчуває Ваша дитина неприємний запах у шкільному туалеті - 14 (40%) батьків відповіли – так; не завжди - 8 (22,86%) і ні - 13 (37,14%) респондентів.

На запитання «Чи медичне обслуговування учнів та педагогів закладу освіти відповідає нормам?» Відповіді респондентів-учителів були такими:

20 (68,97%) – повністю відповідає і 6 (20,59%) – частково відповідає.

На ряд запитань щодо поведінки в умовах надзвичайних ситуацій учителі відповіли таким чином:

«Чи обізнані учні з правилами поведінки під час пожежі, повітряної тривоги та ін.?». Так – 29 (100%)

«Чи проходили Ви навчання з питань надання першої домедичної допомоги». Так – 29 (100%).

«Чи забезпечують наявні фільтри, антивірусні програми та інші заходи безпечний доступ до мережі Інтернет?». 26 (89,66%) респондентів відповіли так, а 3 (10,34,%) – не знаю.

«Чи розглядається питання безпечного користування Інтернет на уроках або в позаурочний час?». Так – 25 (86,21%) опитаних, а 1 (3,45%) – відповідь ні.

«Чи вивчається думка дітей про умови навчання та якість викладання?».

Так – 27 (93,1%), 1 (3,45%) – ні, а 1 (3,45%) – не знаю.

«Чи знають діти обов’язки та права учнів?» 29 (100%) відповіли так.

«Чи були залучені до розроблення програми розвитку закладу освіти представники або лідери учнівської та батьківської спільноти?»  Так – 26 (89,66%) і 2 (6,9%) – не знаю.

Щодо проблеми шкідливих звичок у межах шкільної території респонденти десятикласники на питання «Як часто траплялися цього року або під час Ваших минулорічних подорожей, учнівських вечорів або інших шкільних заходів такі випадки?»: куріння цигарок – 2 (25%) – ніколи не курили і не бачили випадків тютюнопаління на території школи; 3 (37,50%) – інколи бачили; 3 (37,50%) – досить часто.

Восьмикласники дали відповіді: 16 (80%) – що ніколи самі не курили і не бачили випадків тютюнопаління на території школи, 4 (20%) – бачили інколи.

Респонденти-батьки щодо цієї проблеми висловили таку думку: куріння поблизу школи трапляється рідко – 8 (22,86%), 2 (5,71%) – досить часто, 2 (5,71%) – дуже часто, 23 (65,71%) – тютюнопаління поблизу школи немає.

Учителі долучилися до розгляду цього питання і дали відповідь: 22 (75,86%) – куріння поблизу школи немає, 3 (10,34%) – що тютюнопаління біля школи трапляється рідко, 4 (13,79%) – досить часто.

Щодо вживання алкогольних напоїв відповіді десятикласників були такими: 4 (50%) – ніколи не бачили вживання алкогольних напоїв поблизу школи, 3 (37,50%) – інколи,  1 (12,50%)- дуже часто. Восьмикласники на такі ж запитання відповіли: 18 (90%) – ніколи не бачили, що розпивають алкогольні напої, 2 (10%) – інколи. Батьки ніколи не бачили вживання алкоголю на території школи, де навчаються їх діти – 31 (88,57%), 2 (5,71%) – досить часто, 28 (96,55%) учителів ніколи не бачили розпивання алкогольних напоїв, 1 (3,45%) – рідко.

Досліджуючи питання конфліктних ситуацій між однолітками, учнями і учителями, дійшли висновку, що розбірок між учнями або бійок ніколи не було. Так - вважає 4 (50%) десятикласників, 2 (25%) – траплялися інколи, 2 (25%) – досить часто. А восьмикласники вважають, що бійок між учнями ніколи немає – 12 (60%) учнів, 6 (30%) – інколи, 2 (10%) – досить часто.

Батьки-респонденти визначилися – цькування учнів немає – 25 (71,43%), трапляється рідко – 7 (20%) особи, 3 (8,57%) – досить часто.

Відповідаючи на такі ж питання учителі вважають, що знущань над учнями у школі немає – 25 (89,21%), іноді трапляється – 1 (3,45%).

Дослідження у навчальному закладі з питань безпеки освітнього простору, а саме: повітряно-тепловий режим, шкільне харчування, чистота класних приміщень, наявність шкідливих звичок у межах шкільної території, булінг показало, що у школі станом на сьогодні створено достатньо комфортні умови для навчання та виховання. Учні з радістю відвідують школу, хоча мотивація різна: одні здобувають знання – успішні, які усвідомлюють роль здобувачів освіти, а інші - ідуть до навчального закладу за враженнями, цікавим спілкуванням у колі однокласників, з цікавості до позаурочних занять за власними уподобаннями (технологія, спорт, мистецтво). І це не погано. Все ж знання у міру можливого вони одержують, а ще здобувають досвід комунікабельності, розвивають свої здібності та формують характер.

Щодо умов повітряно-теплового режиму, чистоти класних приміщень та шкільного харчування анкетування показало, що у закладі достатньо комфортні умови: у класах досить тепло (37,50% - 10-ий кл., хоча в окремих кабінетах холодно; 95% - 8-ий кл. вважають, що тепло; 100% - 4-ий кл. та 88,57% - батьки), туалети в належному порядку, освітлення достатнє для читання та писання (94,29% - батьки та 89,47% - 4-ий кл.). Учні майже завжди можуть скористатися технічними засобами навчання школи. Такої думки дотримуються як учні, так і батьки (62,86%). Хоча є поодинокі випадки вияву незадоволення тепловим, світловим режимом, харчуванням. Смачна їжа у їдальні - (10 кл. – 12,5%; 8 кл. – 45%; 4 кл. – 84,21%). Є декілька учнів, які не харчуються у шкільній їдальні. Але причини різні: не підходить раціон, проживання неподалік школи. Є і поодинокі випадки наявності шкідливих звичок у межах шкільної території (37,50% - 10-ий кл., 20% - 8-ий кл., 22,86% - батьки) .

Цій проблемі педагоги створили у закладі привабливу альтернативу активного дозвілля молоді: це цікаві подорожі та екскурсії (м. Тустань, відвідали музеї Львова, Миколаєва, Нагуєвичів, Дрогобича, Трускавця, театри у Львові та Дрогобичі та інше); військово-патріотичні збори у с. Рудники, військово–патріотична гра «Джура», волонтерства, екскурсії в Карпати, подорожі старовинними замками західної України).

У закладі розгорнуто активну роботу з профілактики шкідливих звичок та правопорушень, а особливо з проблемою булінгу. Проводяться місячники правового виховання, тижні правових знань, тижні здорового способу життя. У школі діє профілактична рада, організовуються зустрічі з представниками у справах з неповнолітніми. Тому значних правопорушень, насильства та проявів булінгу у шкільному середовищі не спостерігається. Учні при опитуванні вказали, що булінгу немає, лише є розбірки конфліктів. Хоча батьки заявили про присутність булінгу –  8,57%. Можливо, не зовсім розуміючи значення поняття "булінг". 20% батьків зазначили про наявність у школі цькування.

Ключове запитання 2: Наскільки в школі захищена людська гідність та який рейтинг рівня довіри?

Теза: станом на час дослідження виховний простір, в якому панують повага до прав дітей, їх людської гідності, справедливість та висока педагогічна культура, майже повністю захищена.

Сповненим довіри простір визнали: восьмикласники – 10%, четвертокласники – 73,68%, батьки – 5,71%, вчителі – 48,28%.

Аргументи та факти:

Захищений морально-виховний простір школи визнала переважна більшість опитуваних учнів, батьків та педагогів, а рейтинг довіри між учасниками навчально–виховного процесу в закладі достатньо високий.

Досліджуючи проблему захищеності гідності та прав учнів, а також рейтингу довіри у навчальному закладі було одержано таку інформацію.

На питання «Кому з педагогів Ви довіряєте на скільки, що можете попросити поради, звернутися за підтримкою?»  десятикласники відповіли: 3 (37,50%) – класному керівникові, 1 (12,50%) – керівникам школи, 1 (12,50%) – багатьом учителям та 1 (12,50%) - шкільному психологу.

Восьмикласники підтримали вибір старшокласників і зазначили: 7 (35%) – довіряють класному керівникові, 2 (10%) – керівникам школи, 5 (25%) – багатьом вчителям та шкільному психологу, 2 (10%) – тільки одному вчителеві. Усі 19 (100%)         четвертокласників довіряють майже усім учителям та звертаються до них за допомогою.

«Чи склалися між учителями і батьками ( опікунами) учнів довірливі відкриті взаємини?» 22 (62,86%) респондентів – батьків відповіли, що так – педагоги та дирекція разом з батьками вирішують проблеми, довіряють одне одному, 8 (22,86%) – радше так (проте буває таке, що педагоги чи дирекція воліють вирішувати всі питання самі і 2 (5,71%) – ні.

У стінах школи створено довірливі відносини між дирекцією та вчителями. Про це свідчать відповіді педагогічних працівників – 18 (62,07%) впевнені, що керівники закладу відкриті для спілкування, чують учасників освітнього процесу і 5 (17,24%) – важко відповісти.

Щодо питання «Чи використовували ви можливість поспілкуватися зі шкільним психологом?» 2 (25%) десятикласників відповіли - ні, проте знають, що готові звернутися за потреби, 1 (12,50%) – спілкувалися результатом задоволені, але 3 (37,50%) – не готові довіряти шкільному психологу.

Учителі також вважають, що учасники навчально–виховного процесу школи довіряють шкільному психологу. 22 (75,86%) учителів відповіли, що психолог відстежує психологічний стан дітей протягом усього періоду їхнього навчання, 16 (55,17%) – користуються послугами психолога для складання психологічної характеристики дітей, 16 (55,17%) – запрошують для проведення тренінгів та лекцій із учасниками навчально-виховного процесу, 18 (62,07%) – кажуть, що вона займається профілактикою злочинності і шкідливих звичок серед підлітків.

На питання анкети «Якщо вам складно було зрозуміти якусь тему на уроці, чи учителі допомагали вам у ній розібратися?» десятикласники вважають так: 4 (50%)  - так, учителі завжди заохочують запитувати додаткових пояснень, 4 (50%) – інколи, це залежить від учителі і теми. Підтримавши їх у відповіді на це ж запитання 9 (45%) восьмикласників також вважають, що учителі завжди заохочують їх звертатися за додатковою допомогою у поясненні незрозумілих тем, 8 (40%) – інколи звертаються, бо це залежить від учителя і теми, 3 (15%) – ні, не допомагали.

На подібне за змістом питання учителі–респонденти відповіли: 27 (93,10%) завжди відповідають на запитання та дають пораду учням, 1 (3,45%) – якщо можуть, мають час, то допомагають.

Аналізуючи питання щодо згуртованості шкільної родини заради спільної мети:

12 (34%)  батьків–учасників анкетування вважають, що так, згуртовані;

13 (37,14%) – швидше так, ніж ні;

7 (20%) – не змогли дати відповідь на це запитання.

Четвертокласники на питання «Як реагували вчителі на їх помилки?», відповіли, що здебільшого спокійно, самі допомагали виправити помилку або пропонували це зробити це комусь з класу – 17 (89,47%), 2 (10,53%) вважають, як коли/іноді спокійно, іноді сердились, 18 (94,84%) вважають, що у четвертому класі їх справедливо оцінювали.

На питання, запропоноване восьмикласникам «Чи вчителі переходили в розмові з тобою чи іншими учнями на крик, погрожували чи ображали?) 13 (65%) – відповіли, що буває, вчителі сердяться на нас, але не погрожують і не ображають, 1 (5%) - більшість вчителів часто кричить на нас, але не ображає,  2 ( 10%) - стверджує, що більшість учителів кричить на нас, якщо ми відволікаємося чи заважаємо проводити урок, 2 (10%) – декілька вчителів буває кричать, погрожують та обзивають.

На запитання батькам «Чи знають вони випадки максимум річної давності, коли б педагогічні працівники виявляли неповагу до учнів, принижували їхню гідність?»  28 (80%) відповіли, що таких випадків не знають, 7 (20%) - іноді таке траплялося.

Згідно відповідей батьків 18 (51,43%) у школі прозора система оцінювання. Вчителі завжди пояснюють чому поставили ту чи іншу оцінку. 5 батьків (14,29%) - вважають, що система оцінювання прозора не завжди, 5 (14,29%) батьків відповіло, що система оцінювання не прозора, багато хто з учителів має улюбленців яким завищують оцінку.

Промоніторивши проблему взаємовідносин між педагогами та батьками, можна зробити такий висновок: 22 (62,86%) стверджують що педагоги та дирекція разом з батьками вирішують проблеми та довіряють одне одному, 8 (22,86%) вважає, що педагоги чи дирекція вирішують всі питання самі і лише 3 (8,57%) стверджує, що стосунки не є довірливими.

На запитання «Якими є повсякденні взаємини між учасниками освітнього процесу у закладі, де навчається ваша дитина?» батьки відповіли так: 26 (74,29%) вважає, що взаємини між однокласниками є товариські та довірливі, 6 (17,14%) вважають, що взаємини між однокласниками є партнерські та між ними існує співпраця, 3 (8,57%) відповіли, що взаємини між однокласниками не рівні, трапляються конфлікти, 24 (68,57%) респондентів батьків переконані, що між учнями та педагогами існують товариські та довірливі взаємовідносини, 8 (22,76%) відповіли, що взаємини між учнями та педагогами партнерські і між ними існує співпраця, 3 (8,57%) відповіли, що взаємини нерівні, трапляються конфлікти, 22 (62,86%) батьків стверджують що між педагогами і батьками взаємини є довірливі і товариські, 11 (31,43%) – партнерські, між ними існує співпраця, 1 (2,86%) – взаємини нерівні, трапляються конфлікти, 19 (54,29%) батьків відповіли, що взаємини між дирекцією і батьками товариські та довірливі, 13 (37,14%) – партнерські і існує співпраця, 3 (8,57%) – відносини нерівні, трапляються конфлікти.

Батьки респонденти визначилися з власним поглядом на питання щодо питання «Чи може ваша дитина розраховувати на розуміння, підтримку педагогів, якщо звернеться із особистими запитаннями або проханням про допомогу?» 14 (40%) вважає, що дитина може отримувати допомогу від будь-кого, 13 (37,14%) – від більшості учителів, 7 (20%) – від декого.

Вчителі, відповідаючи на запитання «Чи бувало, що впродовж року вони виявляли неповагу до учнів та принижували їх гідність?»  26 (89,66%) – сказали, що ні ніколи не траплялося, 2 (6,9%) – іноді таке траплялося, 1 (3,45%) – так, таке траплялося часто.

Результати анкетування показали, що більшість учнів (47%) часто звертаються і з особистими запитаннями та проханням про допомогу, (45%) - інколи звертаються.

Дослідження виявило, що у закладі є довірливі, міжособистісні взаємини між педагогами. Відповіді були такі: 15 (51,72%) – характер міжособистісних відносин між працівниками школи – товариські, довірливі; 14 (48,28%) – відносини партнерські, найчастіше співпрацюють; 13 (44,83%) – товариська і довірлива педагогіка партнерства між дирекцією та учителями; характер міжособистісних взаємовідносин між учнями товариські та довірливі – 25 (86,21%), характер міжособистісних відносини між         учнями і вчителями      є товариськими та довірливими. Про це свідчить 17 (58,62%) відповідей учителів.

Партнерські відносини «педагоги – батьки і батьки – педагоги» вважають довірливими 18 (62,07%) респондентів.

Характер взаємовідносин між дирекцією та батьками (опікунами) товариськими та довірливими вважають 17 (56,62%) опитаних.

Дирекція школи усяко підтримує ініціативи педагогів, що стосується освітнього процесу. Так вважають 23 (79,31%) педагогів, проте, 5 (17,24%) учителів вважають, що дирекція підтримає, якщо цю пропозицію схвалюють інші педагоги.

На питання щодо допомоги адміністрації школи у вирішенні конфліктів між учнем (класом) та педагогами - 13 (44,83%) дали відповідь, що відслідковує навчальний процес і допомагає.

На основі дослідження можна зробити висновки, що в навчальному закладі створено виховний простір, у якому майже достатньо захищена людська гідність, рівність, справедливість, повага до прав дітей та інших учасників освітнього середовища. Педагоги, батьки, учні злагоджено співпрацюють та довіряють один одному.

Згідно з опитуванням, директор закладу, заступники, педагоги, класні керівники виявляють приязнь і повагу до дітей. Вони ввічливі, стримані, допомагають виконувати завдання, дають поради, враховуючи право учня на помилку. Здобувачі знань у такій атмосфері почуваються комфортно, сповнені довіри, впевнені в собі, комунікабельні, відкриті до спілкування, готові розкривати свій інтелектуальний та творчий потенціал.

Найвищі показники відповідей на запитання анкети, що дозволяють визнавати виховний простір моральним, саме у батьків (74,29%). Більшість учителів вважають свою поведінку морально-етичною. На жаль, не завжди такою є поведінка учнів. Хоча 10% учнів 8-го класу мають свою думку і вважають образливою поведінку учителів. Можливо, причина такого дисбалансу – воєнний стан. Є сім’ї, у яких батьки перебувають на фронті або ж за кордоном. Дітьми опікуються бабусі та дідусі, які не можуть на належному рівні виховувати онуків. Допомогу таким сім’ям надають педагоги у співпраці з церквою, батьківським комітетом школи та громадськістю. Вони спільно виховують пошанування таких цінностей, як людяність, милосердя, взаємоповага, щирі партнерські відносини між учасниками освітнього процесу. У школі проводяться акції доброти: «Допоможи захиснику заради Перемоги!», «Відкриймо обійми ветеранам», «Подаруй увагу літній людині».

У навчальному закладі достатньо сприятливий мікроклімат. Трапляються поодинокі випадки непорозумінь серед школярів, учнів та вчителів. Для усунення та профілактики таких конфліктів школа звертається по допомогу до превентивної ювенальної служби. На жаль, не всі учні довіряють учителям: 10-ий клас – 12,50%, 8-ий клас – 25%, 4-ий клас –42,11%; класному керівникові: 10-ий клас – 37,50%, 8-ий клас – 35%, 4-ий клас – 15,79%; психологу: 10-ий клас – 12,50%, 4-ий клас – 10,53%. Частково бракує взаєморозуміння у шкільному колективі.

Ключове питання 3: На скільки у шкільному закладі захищений демократичний виховний простір, гарантоване право учасників навчально-виховного процесу в житті освітньої спільноти?

Теза: у загальноосвітньому навчальному закладі станом на сьогодні склалися умови майже повноцінних гарантій захисту демократичних відносин. Учні, учителі та батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу. Їх взаємовідносини відповідають вимогам чинного законодавства до управління ЗЗСО.

Демократичним простір визнали: десятикласники – 12,50%, восьмикласники – 30%, четвертокласники – 21,50%, батьки – 2,86%, вчителі – 58,62%

Аргументи і факти:

Повноправними носіями прав і обов’язків учнів, учителів та батьків в освітньому середовищі вважають себе майже усі учасники освітнього процесу. Свобода особистого висловлювання зазвичай не обмежується.

У навчальному закладі гарантується право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти, не обмежується свобода висловлювання та усяко підтримується діяльність учнівського самоврядування.

На питання “У виборах до яких органів учнівського самоврядування Ви брали участь?”. - 3 (37,50%) респондентів десятикласників брали участь у виборах старости класу, із них 2 (25%) успішних учнів, а восьмикласників було 13 (65%); на посаду президента учнівської спільноти свою кандидатуру пропонували 1 (12,50%) десятикласників і 1 (5%) восьмикласників.

Щодо проблеми вирішального впливу на вибір учня віддати свій голос за кандидата до органу учнівського самоврядування десятикласники відповіли, що важливою є думка товаришів/товаришок 3 (37,50%) і їх підтримали 13 (65%) восьмикласників; дослухаються поради вчителя або інших дорослих 9 (45%) восьмикласників; проте 2 (25%) десятикласники та 8 (40%) восьмикласників звертають увагу на особисті якості кандидата/кандидатки (ініціативність, відповідальність, наполегливість та інше).

Відповіді на запитання «Як Ви оцінюєте чергові вибори до органів учнівського самоврядування, які відбулись цього року?» були такими: 4 (50%) десятикласників вважають, що вибори проходили з повним дотриманням процедури, повністю згідні з ними 18 (90%) восьмикласників. 1 (12,50%) учень десятого класу вважає, що були незначні порушення, їх підтримало 2 (10%) учнів восьмого класу.

На запитання “Як би Ви особисто оцінили ставлення педагогів школи, насамперед дирекції, до учнівського самоврядування” 4 (50%) респондентів 10-ого класу і 12 (60%) – 8-ого класу відповіли, що керівництво та вчителі завжди зважають на рішення органів учнівського самоврядування, на думку учнів; 3 (37,50%) учасників анкетування 10-ого класу та 3 (15%) - 8-ого класів вважають, що керівництво та вчителі переважно зважають на рішення органів учнівського самоврядування, проте 1 (12,50%) десятикласник і 2 (10%) восьмикласники думають, що окремі керівники і вчителі не зважають на рішення органів учнівського самоврядування.

Більшість опитаних респондентів на питання “Чи органи учнівського самоврядування школи звітували про роботу за минулий навчальний рік?” дали позитивну відповідь. Це – 3 (37,50%) десятикласників, 13 (65%) восьмикласників, але деяка кількість учасників анкетування, а це 3 (37,50%) 10-х класів і 2 (10%) учнів 8-их класів відповіли, що ніхто не звітував.

Про користь від минулорічної діяльності органу учнівського самоврядування школи, його чинного складу учасники анкетування дали наступні відповіді:

4 (50%) учні 10-ого класу і 11 (55%) 8-ого класу вказали, що орган учнівського самоврядування ухвалив розроблені самими учнями важливі рішення/документи; 4 (50%) десятикласників сказали, що дієво представляв інтереси учнівства на педагогічній раді, їх підтримали 12 (60%) восьмикласників; регулярно відстоює права учнів та інформує про способи та інструменти захисту своїх прав і свобод 1 (12,50%) – учні десятих класів і такої ж думки 1 (5%) – восьмикласник. Проте є респонденти, які вважають, що учнівське самоврядування не потрібне: 1 (12,50%) - учні 10-ого класу і 1 (5%) – 8-ого класу.

В учасників е-опитування 4-ого класу були дещо інші питання щодо роботи учнівського самоврядування у навчальному закладі.

На запитання “Чи знаєш Ти правила, за якими у школі організовано учнівське самоврядування?”  6 (84,21%) четвертокласників відповіли позитивно; 3 (15,79%) не впевнені, що знають.

Опрацювавши запитання “Яка користь від діяльності органу учнівського самоврядування школи?” 17 (89,477%) респонденти відповіли, що воно створене для того, щоб представляти інтереси учнів; 1 (5,26%) - щоб організовувати позаурочні заходи; 13 (68,42%) четвертокласників вважають, що вищим органом самоврядування є збори учнів усіх класів; 4 (21,05%) є староста класу або президент школи, 2 (10,53%) - вважають, що найважливіші для учнів рішення приймають класні керівники, заступники або директор школи.

На запитання “Кого обирають керівниками учнівського самоврядування?”

16 (84,21%) учнів четвертих класів відповіли, що це учні школи віком від 12 років і 1 (5,26%) – з-поміж учнів, які мають високі оцінки та інші шкільні здобутки.

Батьківська спільнота, опрацьовуючи питання “До яких органів громадського самоврядування закладу Ви особисто чи Ваші рідні обирали представників?” відповіли таким чином:

17 (48,57%) батьків – до батьківського комітету;

1 (2,86%) – до батьківського самоврядування закладів освіти;

1 (2,86%)- до обох вищеназваних органів батьківського самоврядування; проте є й такі, які вказують, що виборів не було. Це 5 (14,29%) батьків.

У розробленні офіційних документів закладу батьки-респонденти та учителі відповіли, що брали активну участь, а саме: стратегії/програми розвитку закладу допомагали розробляти 8 (22,86%) батьків та 18 (62,07%) - учителів; річний план роботи закладу 4 (11,43%) батьків і 22 (75,86%) - учителів; освітні програми 2 (5,71%) батьків, 19 (65,52%) учителів та виховні програми 2 (5,71%) батьків, а також 20 (68,97%) учителів.

Є й такі, що у розроблені жодного з названих документів ні вони, ні їх рідні участі не брали. Батьки – 18 (51,43%), учителі – 2 (6,9%).

Учительська спільнота закладу бере активну участь у розробленні: процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу – 15 (51,72%); освітньої програми – 19 (65,52%); виховної програми – 15 (51,72%); правил внутрішнього розпорядку – 14 (48,28%).

На думку учителів закладу учнівство має можливість спільно висловлювати свою думку про заклад, взаємини з педагогами. Проте свідчать такі дані: так – 19 (65,52%); радше так - 9 (31,03%).

Освітянська спільнота охоче підтримує учнівство у моментах проведення окремих заходів під власну відповідальність – 19 (65,52%).

На запитання “Чи прозора система оцінювання у школі?” майже усі респонденти – учителі відповіли, що так – 25 (86,21%), 3 (10,34%) – важко відповісти.

Більшість опитаних учителів, а це 26 (89,66%) ніколи і ні від кого не відчували тиску, лише 1 (3,45%) – відчували тиск від окремих учнів, батьків або інше.

Відповіді учителів закладу на ряд запитань, що стосується дій, які підпадали б під визначення (булінгу, мобінгу, правопорушень свободи совісті, лицемірство, наклеп, хабарництво) є наступними:

• мобінг (психологічний тиск дирекції на працівника) - 23 (79,31%) – ніколи; 6 (20,69%) – інколи;
• дискримінація за расовою або етнічною ознаками – 29 (96,55%) – ніколи;
• сексизм (дискримінація за статевою ознакою) – 29 (96,55%) – ніколи;
• порушення права на свободу совісті та віросповідання – 25 (86,21%) – ніколи;
• несправедлива оцінка дирекцією окремих педагогів – 21 (72,41%) – ніколи, лише 8 (27,59%) сказали інколи;
• булінг (цькування педагогів батьками) / учнями)  – 26 (89,66%) – ніколи і 2 (6,9%) – інколи;
• наклеп    (поширення         завідомо    неправдивої        інформації,          що ганьбить педагога, дитину, її батьків) – 24 (82,66%) – ніколи, а 4 (13,79%) – інколи;
• академічний плагіат: ніколи – 27 (93,10%), 2 (6,90%) – інколи;
• лицемірство (невідповідність слів, учинків педагогів або батьків учнів їхнім справжнім намірам чи почуттям) - 23 (79,31%) – ніколи і 6 (20,69%) вважають інколи;
• усі педагоги закладу, а це 29 (100%) вважають, що хабарництво (пропозиція родичами учнів, іншими особами хабаря директору, заступникові директора школи, педагогові) не має місця у школі.

Опрацювавши відповіді на запитання щодо захисту прав і свобод учнів, зокрема тих, що визначені у Конституції (статуті) шкільної учнівської спільноти, ми зрозуміли, що більшість учасників е-опитування схильні до думки, що загалом захищені - це 1 (12,50%) - учні 10-ого та 14 (70%) - восьмикласників, проте, є й думка, що інколи доводиться відстоювати свої права - 6 (75%) вважають десятикласників та 5 (25%) – восьмикласників, загалом не захищені, їх дуже важко відстояти – 1 десятикласник (12,50%), 1 восьмикласник (5%).

Рівень демократичності у ЗЗСО достатньо високий. Насамперед, слід відзначити присутність демократичного механізму управління. Компетентність директора школи, заступників та учителів в управлінській сфері на належному рівні. Педагоги переважно враховують думку учнів. Здобувачі освіти при анкетуванні у малому відсотку визнали, що учителі іноді сердяться на них, але не ображають (65% - 8-ий клас). При плануванні виховних заходів класні керівники і педагоги-організатори учнівської молоді враховують зацікавленість, інтерес учнів, зважаючи на вікову категорію, уподобання тощо. Анкетування показало, що у класах майже сформовані учнівські колективи. Достатньо сформоване учнівське самоврядування та батьківське самоврядування. Учнівській парламент до дня вчителя провів день учнівського самоврядування, своєю дуже ефективною організацією та цікавою програмою приємно здивував освітян. Учнівське самоврядування розробляє проекти і дбає про чистоту і порядок у школі, організовує дозвілля, співпрацює із громадськістю, здійснюють благодійні акції та ін. В учнівському середовищі вільно обирають лідерів, без примусу, на засадах приязні та доброзичливості розподіляють обов’язки.  На жаль, є у школі поодинокі учні, які не беруть участі в учнівському самоврядуванні, їм не цікава діяльність органу самоврядування  (10% - 8-ого класу). Активно діє учнівське самоврядування в сфері волонтерства. Упродовж навчання 24-25 р. учнями і педагогами школи було зібрано понад 200000 грн. на допомогу ЗСУ. А це благодійні концерти, ярмарки, вертепна діяльність, вистави тощо.

Згідно з даними анкетування учнів заявили про особистий вибір тематики виховних заходів, з власної волі та ініціативи беруть участь в освітніх справах закладу, вчаться з повагою ставитись один до одного, наслідуючи виховників, які з повагою ставляться до учнів, поціновуючи їхню гідність старшокласники беруть активну участь у розробці шкільної виховної програми.

У Більченському ЗЗСО І-ІІІ ступенів майже повністю сформований демократичний освітній простір як виховний. У школі гарантоване право участі батьків у житті освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання власної думки, пропозицій щодо справ, які впливають на особисте шкільне життя їх дітей. Дієво працює батьківський комітет, батьки беруть активну участь у педрадах, нарадах при директорові, про що свідчать відповіді батьків на запитання у моніторинговому дослідженні якості освітнього середовища у закладі.

На жаль, за даними дослідження у закладі інколи ігноруються демократичні принципи функціонування учнівського самоврядування: виборності при формуванні його органів, публічності та свободи вибору. Мають місце і непорозуміння у спілкуванні між окремими учнями та педагогами, батьками та працівниками школи. Та вцілому освітнє середовище ЗЗСО сповнене довіри.

Ключове питання 4: Наскільки забезпеченні можливості учнів формували ідентичність політичного українця, патріота й набутий досвід громадянської поведінки?

Теза: в освітньому закладі станом на сьогодні створено майже повністю умови для формування патріотичного світогляду українця та набуття досвіду громадянської поведінки.

Патріотичним простір визнали: десятикласники – 25%, восьмикласники – 35%, четвертокласники – 36,84%, батьки – 34,29%, вчителі – 75,86%

Аргументи і факти

За результатами анкетування відповіді, що дозволяють визнати виховний простір загальноосвітнього навчального закладу патріотичним, дали більшість опитаних.

У навчальному закладі створені достатньо добрі умови для формування характеру учнів як патріотів-українців та для набуття досвіду їх громадської поведінки.

На запитання “Як гадаєте, чи спроможна ваша школа пробудити в учнів інтерес до історії рідного краю, України, будівничих української держави і культури?” десятикласники відповіли, що так, суджу про те з власного досвіду – 4 (50%); не впевнені - 21 (25 %), але є і такі, що вважають, що сумнівно, бо учителям це досі не вдалось - це 2 (25 %) респондентів.

Опрацювавши питання, “Якою мовою у закладі освіти спілкуються учителі з учнями (окрім предметів, для вивчення яких необхідна іноземна мова)?” ми побачили, що респонденти 10-ого класу, а це 8 (100%) кажуть, що у навчальному закладі спілкуються виключно державною мовою; їх підтримало 17 (85%) -  восьмикласників та 18 (94,74%) - четвертокласників і такої ж

думки - 33 (94,29%) - батьків та 29 (100%) учителів.

Стосовно дослідження питань здобувачами освіти, щодо організації виховних заходів, проектів ми побачили, що більшість десятикласників схильні до відповіді, що так, подобається - це 5 (62,50%) осіб, 16 (80%) восьмикласників, 18 (94,74%) четвертокласників. Їх підтримала левова частка батьків, які вважають, що їх діти брали участь у заходах - це 26 (74,29%); але є й такі, яких не цікавлять виховні заходи - 1 (12,50%).

На запитання “Чи була в школі можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у російсько-українській війні та відвідувати музеї?” респонденти дали такі відповіді: так, навіть частіше, ніж до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну - 3 (37,50%) - учні 10-ого класу та 11 (55%) учнів 8-ого класу. З ними згідні батьки у кількості 21 (60%). Зрідка – 1 (12,50%) – десятикласники, 2 (10%) - восьмикласники, проте, є й такі, у яких не було бажання поспілкуватися - 2 (25%) - 10-ий клас та 5 (25%) – 8-ий клас.

Учительська спільнота вважає, що здобувачі освіти із захопленням брали активну участь та самостійно організовували вище названі заходи - 21 (72,41%)

Опрацювавши відповіді запитань стосовно випадків неповаги до державних символів України з боку учнів або працівників школи ми побачили, що учасники освітнього процесу практично завжди шанобливо ставляться до символіки. Про це свідчать такі дані: завжди - відповіли 6 (75%) десятикласників, 19 (95%) – восьмикласників, 32 (91,43%) - батьків та 27

(93,10%) учителів, іноді – 2 (25%) - учнів 10-ого класу, 1 (5%) – учні 8-ого класу, 1 (2,86%) батьків.

Щодо проявів вандалізму - свідомого нищення учнями школи насаджень, пам’яток чи громадського, зокрема шкільного майна меншість респондентів дотримуються такої думки, що переважно такого не трапляється. Це випливає із результатів дослідження - 1 (12,50%) - учні 10-ого класу. Із ними згідні 5 (25%) восьмикласників.

Здобувачі освіти нашого закладу дбають про благоустрій території школи та навколишнього громадського простору. Дирекція та класні керівники завжди

підтримують своїх вихованців у цьому. Підтвердженням цього є результати опитування стосовно цієї теми: 6 (75%) десятикласників та 13 (65%) восьмикласників відповіли, що так, підтримують, але 2 (25%) десятикласників та 1 (5%) восьмикласників, яким не цікаво.

Дещо інший цикл запитань, стосовно символів України, відносно респондентів 8-ого та 10-ого класів був запропонований учням 4-ого класів. Відповіді були такими:

виконують Гімн напам’ять: так – 19 (100%);

описують Прапор України: так - 15 (78,95%); не впевнені - 2 (10,53%); ні – 2 (10,53%);

знають і можуть розповісти про походження малого Герба України: так -

14 (73,68%); не впевнені - 5 (26,32%);

пояснюють цінність історичних постатей: так - 17 (89,47%); 2 (10,53%) - не впевнені;

розуміють значення потрібних слів, жестів, постави при вшануванні державної символіки: так - 17 (89,47%) і 1 (5,26%) - не впевнені.

У Більченському ЗЗСО І-ІІІ ст. проводиться активна системна робота з формування високої патріотичної свідомості, любові до Батьківщини, до всього рідного: мови, історії, видатних українців, поваги до захисників України, меценатів, державотворців.

Під час відкритої агресії в Україні з боку сусідньої держави у закладі активізувалася особлива увага сприянню розвитку почуття патріотизму, приналежності до свободолюбивої української нації. У школі панує дух єдності, волонтерства, розуміння особливої ситуації в країні, прагнення вкласти особисту лепту в наближення Перемоги. Усі учасники освітнього процесу (учні, педагоги, батьки) усвідомлюють свою приналежність до спільноти громадян патріотів України.

У Більченському ЗЗСО І-ІІІ ст. щорічно здобувачі освіти беруть участь у військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»). Команда “Побратими” буде представляти заклад у ІІ етапі конкурсу Миколаївської ТГ. Старшокласники взяли участь у сходженні на гору Маківку, присвяченому 110-річниці героїчних боїв Українських Січових стрільців.  Щорічно старшокласники беруть участь у військово-польових зборах за участю ветеранів. Проводиться огляд військового реманенту, зброї – фронтових трофеїв. Систематично проводяться тренінги, практичні заняття із стрілецькою зброєю, зустрічі з медиками місцевої амбулаторії та районної лікарні, під час яких учні набувають досвіду з надання домедичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та вогневих пораненнях.

У формуванні активної позиції громадянина – українця є учнівське самоврядування. Як свідчать окремі опитування, учні відчули особисту відповідальність за значущі справи, за результат своєї роботи: діти плетуть захисні сітки, виготовляють окопні свічки, готують мистецько-патріотичні подарунки солдатам, складають святкові, Великодні та Різдвяні харчові “кошики”, організовують благодійні акції (ярмарки смаколиків та патріотичних сувенірів, активно включилися у благодійну акцію «Різдвяні пташки» - зібравши понад 50000 гривень на допомогу ЗСУ). У більшості випадків вони є самі ініціаторами таких заходів. Їх активно підтримують батьки, педагоги.

Уваги заслуговує підтримка і взаємодія місцевого духовенства із школою. Отець Ярослав є частим гостем закладу на шкільних святах, уроках духовності, годинах пам’яті (відбулося освячення галереї пам’яті загиблих воїнів – випускників школи).

Учнівське самоврядування розробило ряд проєктів патріотичного характеру: “Пам’ятні місця мого села” (про історичні пам’ятки, пам’ятки рідного села та його звитяжні сторінки).

Учні почувають себе господарями своєї землі: дбають про чистоту довкілля (акція “Чисте подвір’я”, «Зелені насадження – окраса і здоров’я”, акція “Годівничка”), навесні цього року посадили «Алею пам’яті», упорядковують та доглядають пам’ятні меморіали, пам’ятники, символічну могилу героям української землі, організовують зустрічі дозвілля із громадськими організаціями. Беручи участь у загальношкільних та сільських заходах, учні набувають лідерських якостей, розвивають такі риси громадянина, як: відповідальність, ініціативність, самостійність, вміння робити вибір, відстоювати свою точку зору. Є й на жаль, поодинокі прояви пасивності або участі у шкільних справах не із соціально значимої мотивації, а для задоволення власних інтересів: щоб “зустрітися з друзями”, “отримати хороші оцінки”, “розважатися” тощо.

У школі станом на сьогодні за наведеними вище прикладами добре розвинутий рух волонтерства. Більшість опитаних старшокласників вказали на свою участь у волонтерській роботі та зацікавленість у зустрічах з волонтерами (8-ому класі – 90%; 10-ому класі – 75%). Їх підтримали і учні 4 класу та педагоги і батьки.

Слід відзначити актуальність визначених педагогами завдань освітньої програми патріотичного спрямування та ефективність реалізації цих завдань.

Ключове питання 5: Наскільки у шкільному освітньому середовищі використовуються форми і методи, що є розвивальними і мотивуючими до навчання?

Теза: в навчальному закладі станом на сьогодні є достатньо сприятливі умови для розвивального і мотивуючого навчання, використовуються активні та інтерактивні методи, працює бібліотека; забезпечується розвиток інтелектуального потенціалу всіх суб’єктів.

Аргументи і факти

На шляху до освітнього середовища, що мотивує і розвиває учнів є досягнення у використанні найрізноманітніших активних та інтерактивних методів, роботі гуртків, секцій, мистецьких студій з використанням ІКТ, Інтернету, систематично проводяться екскурсії, подорожі тощо.

Навчальний процес, як і виховний у школі проходить цікаво та з використанням різноманітних методів. Дуже часто на уроках учні виконують завдання групами або/і парами. Опрацювавши відповіді респондентів на дану тематику ми побачили, що найчастіше цей метод навчання використовують на уроках:

української мови - 7 (87,50%) – 10-ий та 3 (15%) - 8-ий класи;

математики - 4 (20%) - 8-ий клас;

літератури (української/зарубіжної) - 5 (62,50%) - 10-ий та 3 (15%)- 8-ий класи;

іноземної мови - 4 (50%) - 10-ий та 6 (30%) - 8-ий класи;

технології - 1 (12,50%) - 10-ий та 5 (25%) - 8-ий класи;

фізики - 4 (50%) - 10-ий та 10 (50%) - 8-ий класи;

історії - 1 (12,5%) - 10-ий та 4 (20%) - 8-ий класи;

хімія – 2 (25%) – 10-ий та 18 (90%) – 8-ий класи;

біологія – 4 (50%) – 10-ий та 14 (70%) – 8-ий класи;

географія – 2 (25%) – 10-ий та 5 (25%) – 8-ий класи;

основи здоров’я – 4 (50%) – 10-ий та 9 (45%) – 8-ий класи;

На інших уроках користуються груповим методом рідше; проте є й респонденти, які вважають, що ні у групах, ні у парах на уроках не працюють - 1 (12,50%) десятикласників і 1 (5%) восьмикласників.

Відповідаючи на подібне запитання “Як часто ви пропонуєте учням названі види завдань?” учителі-респонденти дали відповіді, що регулярно використовують вище названі види завдань для:

21 (72,41%) – на узагальнення регулярно, 6 (20,69%) – інколи,

19 (69,52%) – на аналіз і порівняння часто, 9 (31,03%) – інколи,

24 (82,76%) - на оцінювання регулярно, 4 (13,79%) – інколи,

17 (58,62%) - для пари/тріади часто, 11 (37,93%) – інколи,

13 (44,83%) - для групи учнів 4-6 осіб часто, 16 (55,17%) – інколи,

12 (41,38%) - на творче (есе, роздум, твір) часто, 14 (48,28%) – інколи,

8 (27,59%) – проєкт регулярно, 20 (68,97%) – інколи;

Деякі учителі ніколи не використовують такі види завдань для: 3 (10,34%) - творче (есе, роздум, твір),

1 (3,45%) - проєкт,

1 (3,45%) - на прогнозування.

Це зв’язано з тим, що вони є вчителями точних наук.

На запитання “Чи цього семестру вчителі організовували на уроках навчальні дискусії з проблемних питань?” відповіли таким чином:

усі учителі організовували і часто - 1 (12,50%) - учень 10-ого класу і 3 (15%) - учнів 8-ого класів;

усі учителі, але не часто - 2 (25%) – учнів 10-ого класу і 11 (55%) - учнів 8-ого класу;

дехто, але часто - 3 (37,50%) - учнів 10-ого класу і 2 (10%) - учнів 8-ого класу;

інколи - 1 (12,50%) - учень 10-ого класу і 3 (15%) - учнів 8-ого класу.

Є й такі учні, які вважають, що важко відповісти на таке запитання - це 1 (12,5%) десятикласник та 1 (5%) восьмикласник.

Опрацювавши запитання щодо проводження позаурочного часу зі своїм класом/школою ми отримали різноманітні відповіді: значній кількості опитаних подобаються походи/туристичні поїздки - 5 (62,50%) десятикласникам і 17 (85%) восьмикласникам їх підтримали учителі - це 22 (75,86%) респондентів; цікавлять екскурсії у музеї та виставки - 4 (50%) учнів 10-ого класу, 12 (60%) учнів 8-ого класу; із задоволенням відвідують театри - 2 (25%) десятикласників і 3 (15%) восьмикласників. Є і такі учні, які зазвичай ухиляються від участі у таких заходах - це 1 (12,50%) - 10-ого класу і 1(5%) учень 8 класу.

На запитання “Наскільки часто впродовж минулого навчального року Ваші  рідні  були  активними  учасниками  екскурсій,  подорожей,  турнірів, олімпіад тощо?” Респонденти 10 класу відповіли, що завжди брали участь - 4 (50%). Їх підтримали 3 (15%) респондентів восьмикласників; беруть участь тільки тоді, коли мають на це час 1 (12,50%) учень 10-ого класу і 8 (40%) учнів 8-ого класу. Проте значна кількість учасників опитування відповіла, що ніколи не брала участі. З них: 3 (37,50%) - десятикласників та 6 (30%) учнів 8-ого класу.

На подібне питання відносно участі у екскурсіях та дозвіллі рідні учнів відповідали і учителі. Більшість вчителів відповіли, що так - 18 (62,07%) респондентів.

Проаналізувавши відповіді запитань щодо дбалої та цікавої організації учителями екскурсій, змагань та інше ми бачимо, що це проходить на достатньо високому рівні. 6 (75%) десятикласників відповіли, що усі загалом дбають і досить успішно. Такої ж думки дотримуються і восьмикласники. Це 17 (85%). І 26 (89,66%) учителів згідні із попередніми учасниками опитування.

На запитання адресовані десятикласникам “Як ви думаєте, чи вчителі, які минулого навчального року організовували позаурочні заходи, достатньо дбали, щоб вони були цікавими і потрібними учням”? Відповіді були такі:

2 (25%) десятикласників і 13 (65%) восьмикласників відповіли, що їм було цікаво на спортивних змаганнях, 3 (37,50%) – 10-ий кл. і 8 (40%) 8-ий кл. - на предметних олімпіадах, конкурсах та турнірах; 4 (20%) учнів 8-ого класу - на літературних конкурсах та мистецьких виставках; 2 (10%) - на учнівських наукових конференціях, конкурсах та семінарах; 2 (10%) - на технічних виставках, 1 (12,50%) і 3 (15%) не брали участі у жодних позашкільних заходах.

Десятикласникам було запропоновано запитання “Чи достатньо Вам знань, отриманих у школі, для успішного вступу у вищий навчальний заклад?” Достатнім рівнем знань вважають 3 (37,50%) - респондентів, 3 (37,50%) - важко відповісти, але 2 (25%) вважають, що їм цього не достатньо.

На питання “Чи займаєтеся Ви додатково для успішного проходження зовнішнього незалежного оцінювання” 2 (25%) десятикласників відповіло, що займається самостійно (використовує матеріали та лекції з Інтернету та бібліотеки), 1 (12,50%) займається додатково зі своїми вчителями, 3 (37,50%) займається із кількома репетиторами, 2 (25%) учнів відповіло, що додатково не займаються.

На запитання учителям “Як ви забезпечуєте дотримання учнями принципів академічної доброчесності”, відповіді були такі: 26 (89,66%) найбільша респондентів вчителів відповіли, що наполягає на самостійному виконанні завдань, 15 (51,72%) пропонують проблемні творчі завдання, які неможливо списати, 10 (34,48%) не допускають протекціонізму та шахрайства під час проведення олімпіад та конкурсів, 7 (24,14%) навчають школярів покликатися на використані джерела, вказувати праці та авторів, 13 (44,83%) власним прикладом демонструю дотримання норм законодавства України про авторське право.

На запитання батькам, щодо забезпечення дотримання вашої дитини та іншими учнями принципів академічної доброчесності, відповіді були такі:

13 (37,14%) вимагають самостійно виконувати завдання, відхиляють списані роботи, 9 (25,71%) пропонують завдання, які унеможливлюють списування, 10 (28,57%) проводять конкурси і олімпіади, на яких справедливо оцінюють результати, 7 (20%) неупереджено оцінюють результати навчання учнів, 2 (5,71%) привчають учнів робити необхідні покликання на інформаційні джерела, 1 (2,86%) обговорюють правила поведінки учнів.

31 (88,57%) батьків вважають, що педагоги дбайливо ставляться до організації позаурочних заходів (експедиції, екскурсії, подорожі, змагання).

22 (62,86%) батьків відповіли, що більша частина з них у кожному класі є активними учасниками виховних заходів. 14 (40%) вважають, що найчастіше задіяні батьківські комітети.

Четвертокласникам було запропоноване таке питання “Чи сподобалися Тобі екскурсії (музеї, вулицями, рідним краєм), на які клас вирушав минулого навчального року?” Відповіді були такі: 19 (100%) - звісно, це дуже цікаво.

Учні 4-х класів охоче брали участь і відзначали державні та релігійні свята (День знань, Шевченківські дні, наближення Різдва або Великодня). Це підтвердив 18 (94,74%) учень.

На запитання “Якими послугами шкільної бібліотеки ви користувалися?” отримали ряд відповідей:

• для отримання підручників –  4 (50%) десятикласників; 17 (85%) восьмикласників та 1 (5,26%) четвертокласник.
• брали книги для читання – 4 (50%) – учнів 10-ого класу, 7 (35%) - учнів 8-ого класу та 17 (89,47%) - учнів 4-ого класів;
• працювали в читальному залі 1 (5,26%) четвертокласник.

Є й учні, які не користувалися шкільною бібліотекою. Це 1 (12,50%) учень 10-ого класу, 2 (10%) учнів 8-ого.

Усі четвертокласники, а це 19 (100%) одностайно виконують домашні творчі роботи (твір-роздум, есе, тощо) тільки самостійно, висловлюють власні думки.

Дещо інші думки у десятикласників. Більшість із них також виконують самостійно, а це - 4 (50%) учнів. Є й здобувачі освіти, які списують твори, знайдені в Інтернеті - 2 (25%) респондентів. 2 (25%) восьмикласників відповіло, що тільки самостійно висловлюють власні думки.

На запитання “Якою мірою школа задовольняє твої пізнавальні та/або розвиткові інтереси у позаурочний час?” учні 8-ого класу мали можливість обрати декілька відповідей. 5 (25%) вказали, що тренуються у спортивній секції/спортивному гуртку; 4 (20%) відвідують науковий гурток. Проте, є й такі, а це 11 (55%) які не відвідують жодних шкільних гуртків, оскільки у них є інші інтереси.

На запитання “Які форми ви найактивніше використовуєте у роботі з батьками?” Відповіді учителів були наступними:

індивідуальні зустрічі з батьками - 24 (82,76%), батьківські збори - 25 (86,21%),

залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань - 16 (55,17%),

з вивчення думки батьків шляхом тестування, анкетування - 16 (55,17%), запрошення батьків на уроки - 8 (27,59%),

батьківські лекторії та тренінги - 2 (6,9%),

скерування за консультацією до шкільного психолога - 3 (10,34%), спілкування онлайн та офлайн - 10 (34%).

Щодо організації спільних заходів із іншими освітніми установами або ГО учителі - респонденти відповіли, що такі заходи періодично проводяться. Про це свідчить 21 (72,41%) відповіді і 3 (10,34%) – важко відповісти.

Батьківська спільнота закладу часто бере участь у ініціюванні та допомозі організації заходів. Відповівши на запитання як це проходить - учителі вважають: ініціюють та допомагають організувати окремі виховні справи - 13 (44,83%), частково беруть на себе фінансування та матеріальне забезпечення -  14(48,28%); є безпосередніми учасниками виховних справ, участь у яких брали їхні діти - 21 (72,41%) .

Батьки відповіли, що вони 15 (42.86%) ініціювали окремі виховні справи, 9 (25,71%) долучилися до виховних справ, 13 (37,14%) взяли на себе фінансування заходів, 3 (8,57%) вважають, що педагоги не зверталися за допомогою до них.

Дослідження освітнього простору з питань культуротворчості показали, що у навчальному закладі створені достатньо сприятливі умови для розвивального та мотивуючого навчання.

Педагогічні працівники достатньо зацікавлені у використанні інноваційних технологій. Цьому сприяє частково програма Нової української школи та непогане оснащення технічними засобами (проектори, ноутбуки, смарт дошки, мультимедійні дошки тощо.) На уроках переважна більшість учителів вдало практикують роботу: на узагальнення – 72,41%; на аналіз і порівняння – 65,52%; на оцінювання – 82,76%; проєкти – 27,59%; творчі роботи – 41,38%. А форма дебатів, дискусій на заняттях та в позаурочних заходах виховує такі риси як: вміння приймати рішення, відстоювати свою точку зору, вільно висловлювати думку, критично мислити, оцінювати, співставляти, робити висновки.

Маємо хороші досягнення у спорті:

У грі «Джура» гурт «ПОБРАТИМИ» здобув І місце і змагатиметься у ІІ етапі гри. На жаль є і багато учнів, які не дбають про розвиток свого творчого потенціалу, а деякі педагоги недостатньо працюють над пізнавальним і розвивальним інтересом. Не завжди долучаються і батьки до турнірів, олімпіад, змагань.

Здебільшого вони активні у проведенні екскурсій, подорожей, концертів, ярмарків, мистецьких заходів. У школі працює бібліотека. Але рівень користувачів (учнів) послугами бібліотек явно знизився завдяки використанню Інтернету.

Учні школи є активними учасниками на предметних олімпіадах та творчих конкурсах: Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика,  мовно–літературний конкурс імені Тараса Шевченка, Міжнародного конкурсу з інформатики та комп'ютерної грамотності «Бобер».

Ключове питання 6: Якою мірою учасники навчально-виховного процесу залучені до громадської діяльності, є відкриті до партнерства і позитивно налаштовані до інклюзивної форми навчання.

Теза: у школі станом на сьогодні склалося загалом позитивне ставлення до дітей з особливими потребами. Учасники освітнього процесу частково залучені до громадської діяльності та життя місцевої громади.

Відкритим простір визнали: десятикласники – %, восьмикласники – 75%, четвертокласники – 73,68%, батьки – 20%, вчителі – 75,86%

Аргументи і факти:

За результатами анкетування більшість респондентів, відповіді яких дозволяють стверджувати, що простір навчального закладу є відкритим для обміну інформацією, установлення сталих зав’язків “школа - сім'я”, “школа - влада”, “школа - ТГ”, а також до співіснування з учасниками інклюзивної форми навчання.

За результатами дослідження освітнього середовища виховний простір є майже повністю відкритим; створені нормальні умови для навчання дітей з особливими потребами.

На запитання “Як учні ставляться до школярів з особливими освітніми потребами” учні 10-ого класу відповіли, що так само як і до інших школярів - 7 (87,50%), восьмикласників - 17 (85%), четвертокласників – 19 (100%); 3 (15%) - 8-ого класу - із зацікавленістю спілкуються.

Опрацювавши запитання щодо підтримки школи у спілкуванні з школярами іноземних шкіл 1 (12,50%) учень 10-ого класу та 8 (40%) - 8-ого класу відповіли, що неодноразово спілкувалися; 3 (37,50%) десятикласників та 3 (15%) восьмикласників - якісь контакти є, іноді з особистих причин.

Четвертокласникам було запропоноване запитання “Чи траплялася нагода поспілкуватися у школі з дітьми з інших шкіл?” Вони відповіли таким чином:

14 (73,68%) - у школі іноді влаштовують спільні події;

4 (21,05%) - спілкуються за власним бажанням;

1 (5,26%) - не спілкуються.

Щодо спілкування з учнями ВПО учасники е-опитування є такі результати:

1 (12,50%) - десятикласник відповів - “часто спілкуються, як у школі так і поза її межами”. Їх підтримали 9 (45%) восьмикласників, 18 (51,43%) батьків та 18 (62%) - учителів;

6 (75%) учнів 10-ого класу - “нейтральне, спілкуються так, як між собою”; з ними згідні 5 (25%) - 8-ого класу, батьків 9 (25,71%) батьків та 11 (37,93%) учителів.

Більшість учнів 8-ого класу вважають, що їх батьки довіряють більшості учителям. Це - 11 (55%) респондентів. Такої ж думки і учителі - 28 (96,55%) опитаних.

Учительська спільнота та здобувачі освіти досить часто спілкуються з активістами громадських організацій, волонтерами, захисниками Батьківщини. Це можна побачити з відповідей:

21 (60%) батьків та 27 (93,10%) учителів - “Так навіть частіше, ніж до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну”;

3 (8,57%) батьків і 1 (3,45%) учителів вважають, що до пандемії COVID-19 такі зустрічі організовувались частіше.

У навчальному закладі загалом позитивне ставлення до дітей з особливими потребами. А їх у школі двоє. Зневажливого, агресивного, ставлення фактично немає. Асистенти учителів у тісній співпраці з педагогами подбали про інтеграцію своїх підопічних до класного соціуму, ефективно відкоригували навчально–виховні програми відносно вікової категорії та рекомендаціям медичних фахівців.

У школі фактично немає дискримінації учасників освітнього процесу за етнічною, релігійною, статевою ознаками. Хоча 5,71% батьків таки висловили занепокоєння щодо статевої дискримінації.

Школа відкрита для спілкування з громадськістю, зокрема із організаціями «Просвіта», «Пласт», учасниками якої є педагоги школи, учні та батьки. Заклад тісно співпрацює, організовуючи спільні заходи із відділом сільської бібліотеки, історико-краєзнавчим музеєм, відділом культури молоді і спорту та туризму Миколаївської міської ради.

Не завжди вдається поспілкуватися з лідерами ТГ, а також воїнами ЗСУ, частішими є зустрічі з волонтерами, ветеранами АТО, представниками територіальної оборони. Школа підтримує зв’язок і надає допомогу тимчасово переселеним. Підтримуються сталі відносини із спільнотами інших навчальних закладів ТГ.

На канікулах педагоги з учнями і батьками організовували домашню випічку та інші продукти, окопні свічки, маскувальні сітки для воїнів ЗСУ. Юні волонтери зібрали за навчальний рік понад 100000 гривень на допомогу Захисникам України. Проводяться спортивні турніри, змагання, ігри, наприклад, «Сокіл» («Джура»), патріотичні виступи. Тісно співпрацює заклад з церковною спільнотою. Частими гостями у школі є представники молодіжних організацій “Миколаївський молодіжний центр”, “Пласт”, «Спорт для всіх», «Народна самооборона» та інші.

Батьки здебільшого є учасниками таких шкільних заходів, проте (5,71%) опитуваних батьків висловили думку, що залишаються не задіяними.

Шкільний інформаційний простір діє для формування громадської думки. За даними анкетування більшість учителів можуть висловити свою думку на педраді, на нараді при директорові, завучах, а також у соціальних мережах (створені групи “Класний керівник”, «Батьки класу», сайт школи).

ВИСНОВКИ

Аналіз дослідження якості освітнього середовища, яке проводилося в рамках заходів, передбачених програмою спецкурсу “Організація опитувань у закладах загальної середньої освіти з використанням анкет у е-форматі”, у Більченському ЗЗСО І –ІІІ ступенів як виховному просторі, показав відсутність суттєвих розбіжностей між цілями виховання, які встановлені освітнім законодавством та рекомендованими МОН України, методичними документами й завданнями шкільних виховних програм, що їх обрав заклад. Однак шкільній спільноті ще слід докласти зусиль до формування таких виховних якостей, як активна громадянська позиція, ініціативність, лідерські здібності, критичне мислення.

Узагальнені показники анкетування дають змогу зробити висновок, що у школі склався достатньо сприятливий простір, у якому гарантується повноцінна безпека життєдіяльності учнів, і є комфортними матеріальні та організаційні умови виховного процесу. Здобувачі освіти почуваються у стінах рідної школи фізично (у приміщенні чисто, тепло, їжа смачна) і психологічно(відсутність булінгу, педагогічна доброзичливість, підтримка дорослих і однолітків) захищеними.

Виховний простір сповнений довіри. Повністю відсутня дискримінація за релігійними, статевими, етнічними ознаками. У закладі дотримуються таких моральних норм: справедливості, толерантності, взаєморозуміння та партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. Школярі мають право на особисту думку, уподобання, право на помилку, а також упевненість у тому, що їх не осудять, не покарають, а допоможуть виправити хиби та вирішити шкільні й особисті життєві проблеми.

Анкетування дало можливість вважати освітнє середовище як виховний простір демократичним, де є гарантовано право участі кожного в житті спільноти, право висловлювати свою думку, ініціювати творчі ідеї. У школі не цькують  і  не  карають  за  критичні  висловлювання,  не  висміюють

“інакомислячих”. Учні визнаються повноправними носіями прав та обов’язків (з урахуванням віку) нарівні з педагогами, батьками й беруть активну участь в обговоренні та вирішенні проблем шкільного життя на педрадах, на радах при директорові, зборах шкільних колективів тощо.

Освітній простір є достатньо патріотичним, орієнтованим на формування ідентичності українця, спілкування в закладі ведеться виключно українською мовою: про це свідчать відповіді респондентів (100%). Виховується шанобливе ставлення до державних символів, звитяжців визвольної боротьби за незалежність, духовних провідників нації. Тематика виховних заходів промовисто свідчить про активну громадянську позицію, патріотичний дух учасників освітнього процесу. Учні почуваються господарями рідної землі: беруть участь у різноманітних акціях та проєктах щодо озеленення та благоустрою довкілля, доглядають могили воїнів УПА та новітніх героїв, меморіальні пам’ятки, турботливо ставляться до культури і природи. У навчальному закладі є всі можливості вільно творити власну ідентичність.

Виховне середовище освітнього закладу як показало дослідження, є частково розвивальним, мотивуючим до навчання. Більшість педагогів використовують активні та інтерактивні методи навчання: практикують роботу у групах, у парах, командно. На уроках та позаурочних заняттях організовують дискусії, пишуть творчі роботи, працюють над проєктами. У школі є Інтернет, два комп’ютерні класи. Усі учасники освітнього процесу мають вільний доступ до технічних засобів навчання. Досить активно у закладі проводяться олімпіади, турніри, змагання: спільно, на засадах партнерства педагоги, учні, батьки, громадськість планують й організовують подорожі, екскурсії.

Школа достатньо забезпечує розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу.

Майже відкритим, за результатами анкетування, є освітній простір закладу, у якому є сприятливі умови для навчання дітей з особливими потребами. У школі є два інклюзивні класи. З особливими

учнями фахово працюють асистенти учителів спільно з батьками та іншими учасниками освітнього процесу. Добре налагоджене спілкування із сім’ями внутрішньо переміщених осіб, з органами громадського самоврядування. Дирекція школи майже завжди реагує на ініціативу батьків, громадських активістів, влади. Вона¸ враховуючи потреби та інтереси учнів, разом з учителями, класними керівниками, практичним психологом створює сприятливі та комунікативні умови для виховного процесу.

Є часткові недопрацювання у створенні безпечного простору, захищеного освітнього процесу:

• учні не часто користуються послугами шкільної бібліотеки (особливо старшокласники), здебільшого лише для отримання підручників.
• батьки щодо порушення права свободи, думки їхніх дітей висловились так: порушуються часто (22,86%).
• в освітньому середовищі має місце недостатній зв'язок школи з лідерами громадськості та владою.

Іноді шкільна спільнота не дотримується правил здорового способу життя: трапляються випадки тютюнопаління.

У закладі спостерігається досить поширене списування, є часті невиправдані пропуски уроків.

Серед старшокласників невеликий відсоток респондентів заявили, про лихослів’я; з приводу цієї проблеми негативно висловились батьки, а також учителі. Трапляється, що учні обманюють педагогів.

Батьки-респонденти занепокоєні недостатньо прозорою системою оцінювання та відсутністю мотивації оцінки учителями.

Батьки також висловили думку, що педколектив не завжди враховує їхні пропозиції, обмежуючи їх права як учасників освітнього процесу в закладі.

Щодо наявності у школі булінгу 8,57% батьків висловилися, що він є (хоч може не всі респонденти мають достатнє уявлення про це явище), за думкою учителів булінгу у школі немає, школярі теж вважають, що булінг відсутній, але є розбірки конфліктів.

У цілому ж оцінювачі стану освітнього середовища у закладі вважають, що умови, в яких здійснюється навчально-виховний процес, відповідають характеристикам, визначеними Стратегією розвитку освіти Львівщини. А саме: освітнє середовище є безпечне, сповнене довіри, демократичне, патріотичне, культуротворче та відкрите. Виявлені ж недоліки, проблеми в навчально-виховному процесі будуть долатися спільними зусиллями учасників освітнього простору.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДИРЕКЦІЇ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1. Організувати представлення шкільній спільноті та громадськості результатів проведеного 2025 року дослідження якості виховного простору та забезпечити їх обговорення. (До 30.05. 2025р.)
2. Організувати зустріч та обговорення за круглим столом педагогів, батьків та учнівського парламенту стосовно дотримання у школі норм Конвенції про права дитини, шкільного статуту та трудового договору, інших документів, що регламентують відносини між учасниками освітнього процесу, академічні свободи педагогічних працівників, участь батьків у виховному процесі. (Серпень 2025р.)
3. На основі результатів цього дослідження визначити актуальні для шкільної спільноти проблеми організації виховного простору школи та публічно обговорити шляхи їх подолання. (Травень-червень 2025р.)
4. Організувати вивчення методики укладення виховних програм. Ініціювати зміни, доповнення до навчальних програм, орієнтуючись на ідентичність. (До 15 серпня 2025 р.)
5. Не допускати порушення демократичних принципів формування органів учнівського самоврядування школи, налагодити навчання новообраних членів цих органів. (Упродовж навчального року)
6. Забезпечити інформаційну відкритість школи як інституції. Посилити умови для роботи шкільних засобів інформації. (Упродовж навчального року)
7. Систематично інформувати учасників освітнього процесу про співпрацю школи з громадськими організаціями. (Упродовж навчального року)
8. Продовжувати у школі волонтерський рух. Працювати над створенням нових цікавих проєктів у цьому напрямку. (Упродовж навчального року)

9. З урахуванням результатів цього дослідження встановити потреби та спланувати підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи як виховників. (Упродовж навчального року)
10. Залучати сертифікованих фахівців з територіальної громади та Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та інших спеціалістів для проведення потрібних педагогам школи навчальних семінарів та тренінгів з виховної тематики, вебінарів, майстер-класів. (Упродовж навчального року)
11. Надавати необхідну підтримку працівникам, які вирішать брати участь у конкурсі «Класний керівник року», ярмарках педагогічних інновацій, проєктів тощо. (Упродовж навчального року)
12. Не допускати використання педагогами своїх повноважень для отримання особистої або групової вигоди. Доброзичливо ставитися до учнівських помилок, оцінювання навчальних досягнень. (Постійно)
13. Ініціювати участь педагогів та учнів у різних проєктах. (Систематично)
14. Продовжити співпрацю закладу з інклюзивно-ресурсним центром. (Упродовж навчального року)
15. Забезпечити демократичність виборів лідерів батьківської спільноти та лідерів учнівського самоврядування.
16. Поглибити роботу щодо якості, змістовності й поваги у ставленні до державних символів, пам’ятних знаків, вшанування Героїв України; вивчення звитяжних сторінок її історії; усвідомленого, з повагою ставлення до шкільних заходів, відповідального відношення до насаджень, шкільного майна.
17. Сприяти усуненню шкідливих звичок в межах шкільної території, профілактиці булінгу, забезпечення кібербезпеки та безпечного Інтернету. (Постійно)

ДОДАТКИ

                                                             

БІЛЬЧЕНСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 І-ІІІ СТУПЕНІВ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Стрийського району Львівської області

НАКАЗ

28.03.2025                                                          Більче                                                    №29-о

Про створення робочої групи

 щодо складання звіту

 з е- опитування

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації          №02-01/01/42(п.3.2) від 07.02.2025 р. «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» та з метою забезпечення процедури анкетування у закладі освіти,

 

НАКАЗУЮ:

1. Створити робочу групу по складанню звіту щодо е- опитування:

• Кузів Леся Зенонівна, заступник директора;
• Карпин Оксана Іванівна, заступник директора;
• Іванус Ольга Василівна, заступник директора;
• Бецко Любов Федорівна, педагог – організатор;
• Возняк Людмила Степанівна, педагого – організатор;
• Дудич Надія Василівна, вчитель української мови та літератури;
• Суховерська Оксана Теодорівна, вчитель української мови та літератури;
• Полюга Уляна Михайлівна, вчитель біології;
• Лапчук Оксана Василівна, вчитель музичного мистецтва;
• Кащак Наталія Григорівна, практичний психолог;
• Суховерська Руслана Василівна, вчитель початкових класів.

2. Контроль за виконанням  даного наказу залишаю за собою.

    Директор                                                              Мирослава ВОЗНЯК

                                                             

БІЛЬЧЕНСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 І-ІІІ СТУПЕНІВ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Стрийського району Львівської області

НАКАЗ

31.03.2025                                                          Більче                                                    №30-о

Про анкетування в

 е- опитування

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації          №02-01/01/42(п.3.2) від 07.02.2025 р. «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» та з метою забезпечення процедури анкетування у закладі освіти,

 НАКАЗУЮ:

1. Провести анкетування в Більченському ЗЗСО І- ІІІ ст. 03 квітня 2025р. (додаток): 

• анкетування учнів 4-х, 8-х,10-х класів (анкети розраховані на час до 45 хв) та педагогів школи (анкета - до 60 хв.), а також  батьків (опікунів) учнів 4, 8 і 10 класів (анкети – до 60 хв.);
• анкетування учнів 4-х та 8-х, 10-х класів і педагогів має відбуватися в закладі освіти з 9 до 16 год., у час, зазначений в графіку, який йде додатком до відповідного наказу по ЗЗСО; анкетування батьків учнів - у їхній вільний час упродовж доби, на яку призначене анкетування;
• анкетування учнів 4-х та 8-х, 10-х класів має відбуватися в комп’ютерних класах і/або (старшокласників, які мають смартфони) у класах з доступом до інтернету та під наглядом педагогів ЗЗСО (за винятком класних керівників), а педагогів - у комп’ютерних класах  під наглядом інструктора, делегованого відділом освіти, молоді та спорту Миколаївської міської ради Стрийського району
• батьки учнів можуть виконувати анкету з власних гаджетів. Для цього заклад надсилає їм покликання та логін і пароль разом з інструкцією, як пройти е-анкетування.

2.  Контроль даного наказу залишаю за собою.

                          Директор                                                 Мирослава ВОЗНЯК